Філомена

Вітаю! Мене звати Ігор Коньовський, я є головою Г.О. Навчально – реабілітаційний центр дітей інвалідів «Філомена». Громадська організація була заснована в 2016 році з метою допомоги в навчально – реабілітаційних заходах батькам, які мають дітей з особливими потребами. Я, як ніхто інший розумію проблему батьків дітей з інвалідністю, тому що моя сім’я напряму зіткнулася з нею. У нас є дочка з особливими потребами, якій виповнилось 12 років, та ще двоє здорових дітей. Тому ми, як багатодітні батьки розуміємо нагальність створення спільноти батьків дітей з інвалідністю на основі ГО «Філомена».

Першочерговим завданням спільноти є проведення зустрічей батьків дітей з інвалідністю. Для цього нам потрібно приміщення, яке бодай частково буде пристосоване для таких цілей. Також будуть задіяні: психологи, реабілітологи та логопеди. Виходячи із статистики я хочу проінформувати, що важку форму ДЦП та неврологію тільки по Старосамбірській ОТГ мають приблизно 25 дітей різної вікової категорії, а на території колишнього Старосамбірського району є ще три ОТГ : Стрілківська, Хирівська та Добромильська. У сукупності - чотири ОТГ. Отже кількість дітей може перевищувати сто.

Великою цінністю в сьогоднішньому матеріалізованому світі є повноцінна сім’я. Уявіть собі, мати одиначка виховує дитину з інвалідністю – це дуже важка праця як фізична, так і психологічна. В наш час в державі немає належно розробленого механізму допомоги таким батькам. Соціальної допомоги, яку отримує дитина по інвалідності та один із батьків по догляду, не вистачає на потрібні реабілітаційні процеси. З іншої сторони пострадянське суспільство не готове сприймати таких сімей. З власного досвіду можу сказати, що батькам важко в такій ситуації трансформувати своїх дітей в суспільне середовище. Здебільшого батьки, які виховують дітей з інвалідністю соромляться свого становища, бо присутнє таке поняття як: «А що скажуть люди? Як вони відреагують на нас?...»Тому таким сім’ям дуже потрібне спілкування у спільноті, щоб розвантажити свій емоційний стан. Війна у ХХІ столітті , яка випала на долю українських дітей, а якщо це діти з особливими потребами - це справжній виклик для їхніх батьків. Багато сімей стали ВПО, тому ця проблема є як ніколи нагальною до вирішення.

Я, як голова ГО « Філомена» та батько дитини з особливими потребами почав самотужки реконструювати своє власне приміщення, де б могла збиратись новостворена спільнота та на жаль моїх власних коштів не вистачає на переобладнання для потреб дітей з інвалідністю, тому ми змушені звернутись по допомогу до міжнародних фондів.

Наперед будемо вдячні всім, хто відгукнеться на наше прохання. Так і хочеться сказати: « Якщо б кожен з нас поставив собі за ціль в цьому житті зробити бодай щось корисного для свого ближнього, то світ став би набагато кращим.»